- Дивні вони ті чоловіки. ….

Кет  стояла на автобусній зупинці і проводжала поглядом двох пузатих дядь з пляшками пива.

Цікаво, чого вони хочуть, ради чого живуть? Я ніколи не розуміла мужчин до кінця, вони такі різні і такі однакові водночас – подумала Кет, коли перед її очима постав молодий симпатичний мужчина, який вийшов з пляшкою пива із магазину і попрямував до свого новенького мерса.  Думки Кет перервав автобус, який під’їхав на зупинку. Ввечері, вона все таки вирішила трошки погуглити про мотивацію людей і закрити питання, яке так несподівано виникло на зупинці.

Отож, що у нас по мотивації:

Маслоу, Герцберг…… . Ну з їхніми теоріями знайомий кожен HR. До речі, Мері просила підкинути інфо, в неї на роботі чергова зміна системи мотивації і шеф довірив їй цю справу. Треба покидати їй посилань. Дівчина далі заглибилася в мегабайти інформації, які лилися на неї через інтернет.  Десь через 20 хвилин, коли вечірній чай був допитий, а тарілка з солодощами опустіла Кет вигукнула :

- А що... якщо!!!???

Її очі забігали бісиками. Евріка, це ж так просто.  Рука Кет потяглася до телефону – Мері не спиш??? Які плани на завтра? Чудово. Тоді п’ємо каву у нашому кафе рівно о 19:00. Так, так знаю, ти можеш запізнитися. Ок, я зачекаю. До завтра.

Вечір був теплим не зважаючи на ранню весну. Мері  бігла з вечірньої наради в кафе до подруги і лише встигала дивитися під ноги, щоб не вступити в калюжу після першого весняного дощу.  Кет уже чекала. Звичний ритуал при зустрічі – напівповітряні цьомчики і обнімашки …і ось вони вже сидять і смакують улюблене латте.

- Ну розповідай, що ти вже там нарила про мотивацію чоловіків. Ти знала чим мене можна витягти на каву :).

Кет розсміялася.

– Так тобі систему мотивації в компанії будувати треба чи систему мотивації для мужчини?

-  Нууу взагалі і те і інше, -  ….трошки зніяковіла Мері. -  Але  ти ж знаєш чоловіки -  то вічна тема, а система мотивації... якось побудується…..

Кет розсміялася.

- Якось - чудове слово для більшості працівників.  Ну добре, задовольню твою цікавість. Все до банальності просто. Теорію Маслоу ти знаєш ще з університету.

- Ну так.

- А тепер давай спробуємо її застосувати не до персоналу а до мужчин.

- Давай, -  з деяким нетерпінням відповіла Мері.

Кет продовжувала:

- Перший рівень потреб – це фізіологічні: їжа, сон, секс. Дивись навіть фантазувати не треба. Якщо ти хочеш втримати біля себе мужчину фізіологічного рівня – достатньо не заважати йому пити на дивані пиво, спати, смачно готувати йому  борщ, ну і …. ти розумієш,  вчасно вкладати у ліжко.

Другий рівень – безпека. Якщо для робочого колективу це означає – вчасна, стабільна оплата праці, місце роботи, на якому не дує. Ну і щоб працівник розумів, які конкретно задачі стоять перед ним, а головне, щоб вони були не змінні, то з мужчинами……. - Кет затягнула паузу, думаючи, що Мері її продовжить.

Але Мері наразі не зовсім розуміла про що це і напружено дивилась на подругу.

- Оххх, добре продовжу сама.

Для мужчин безпека це – коли він знає чого чекати від жінки, вона чемна і без сюрпризів. Знає, що він любить і не експериментує. Не пиляє йому голову шубою, а тішиться тому що є.  Це дім куди він може кожен день повертатися і кожен день на столі буде стояти його улюблений Борщ. Це звичний для них відпочинок літом на морі по запланованому сценарії  Це поїхати на заробітки – заробити на квартиру і стати героєм своєї сім’ї назавжди.  Для того, щоб потім знову сидіти на дивані, пити пиво, мати борщ і секс (див фізіологічні потреби).

- Ок,  здається починаю розуміти – підхопила Мері. -  Тобто , якщо ми говоримо про третій рівень, а це соціальні потреби, які в компанії виявляються в потребі бути причетним до колективу, бути частиною чогось більшого, то для нашого мужчини – це можливість піти на футбол з друзями чи посидіти в барі із співробітниками.

- ТАК! Ти правильно мене розумієш,  – майже викрикнула Кет.

- СТОП, почекай, значить, те,  що вони хочуть піти десь на Макдональдс  кави з «пацанами» попити серед ночі – то не понти, а важлива потреба третього рівня за Маслоу? – дещо приголомшливо проговорила Мері.

- Виходить так,  – засміялася Кет. -  В когось Макдональдс, в когось нічні перегони чи стрип клуб .

- Нічого собі у них потреби, - дівчата засміялися. -  А головне яка класна відмазка, «я пішов з друзями на пиво, ти ж розумієш кохана – це моя потреба за Маслоу «☺))). І що тут скажеш? Хто як не HR має поважати потреби за Маслоу. -   Дівчата знову засміялися.

- Добре, четверта потреба, яка в компанії виражається у бажанні щоб тебе визнали  кращим – потреба визнання і поваги. Такі люди потребують, щоб їх привселюдно хвалили, робили конкурси і вішали фото переможців на дошку пошани.

- Що з таким кадром робити дома?

- Як що? -  Кет посміхнулася – постійно хвалити, лити бальзам на його чутливу душу. Розказуєш, який він молодець,  що ніхто б не зміг краще забити цей цвях і взагалі він ОГОГО. А ще зробити це майстерно  в присутності його друзів і він твій!

- Ну а останній рівень – самореалізація? Я його не розумію в контексті мужчин. Добре,  робота – реалізувати себе як спеціаліста або побудувати бізнес. А особисте??

- А що тут розуміти – робота це лише сфера, один може прагнути реалізації в бізнесі, а інший в сім’ї і стосунках. Тільки тут загроза: важливо, щоб він не вирішив залишити існуючий бізнес (тобто сім’ю), який налаштований, працює та приносить дивіденди і піти будувати новий для самореалізації, – з острахом сказала Кет.

- Не переживай,  будеш своєму створювати постійно нові проекти,  – жартома вивела Кет з роздумів подруга.

Вечір був теплим, кава смачною. Подруги ще довго перебирали відомі їм системи мотивації, проводили паралелі із стосунками і сміялися, сміялися, сміялися. Адже HR просто змушений  мати гарне почуття гумору і трошки сарказму у своїй роботі.